Перемишль і Красічин. Частина 2. Перемишль.

Початок подорожі.

Задоволені від отриманих візуальних, естетичних, інтелектуальних, слухових, запахових, смакових вражень в замку Красічин, нафотографувавшись в різних ракурсах і пейзажах попрямували до Перемишля.
Від Красічина до Перемишля усього 10 кілометрів !
 Місто має складну і довгу історію. Змінювалися володарі, соціальні устрої, держави. Був час коли воно належало одночасно двом державам: за пактом Молотова-Ріббентропа по ріці Сян, яка тече через місто проходив кордон між Третім рейхом і Радянським Союзом.
 1 жовтня 1945 року місто передали Польщі, виселивши з нього українців. Складні і трагічні повороти історії древнього краю....

 

Розпочалася екскурсія від Костелу реформатів. Колись він був оточений оборонним муром з бійницями. Але, після того як були розібрані міські мури  та засипаний рів, рівень ґрунту піднявся і тепер вхід в костел знаходиться нижче вулиці.

 

Вулиця якою прямуємо до головної площі міста - площі Ринок.

 

 

Площа Ринок у Перемишлі має незвичайний вигляд - вона похила! Сама форма площі прямокутна. З трьох сторін збереглася автентична старовинна забудова.

 

Ратуша не як звичайно в центрі площі, а вздовж однієї зі сторін .

 Будинок з куполом - Український дім.

Оглянувши площу йдемо дальше знайомитися з містом,  його визначними пам'ятками і історією

 

 Годинникова вежа - піднявшись на яку ми через циферблат годинника любувалися панорамою міста. Підніматися прийшлося дуже високо, але воно того було варте. 

 

Кафедральний римо-католицький собор 

Панорама міста з замкового парку. 

Замок збудований у 1340 році королем Казимиром Великим. 

Зараз в ньому театральний зал.  

 Інтер'єр однієї з кімнат через яку ми проходили щоб потрапити на вежу з оглядовим майданчиком.

Вид на місто з оглядового майданчика. 

Двір замку. 

Греко-католицька катедра. На жаль була зачинена.

Костел францисканців. Інтер'єр - вражаючий !!!! 

 

 

 

Наше перебування в Перемишлі поступово добігає до завершення.  Прогулянка по набережній Сяну, того самого коли співаємо що "від Сяну до Дону".

 

Завершилася подорож. Місто тихе, затишне, приємне, доглянуте. Не надто багато туристів.  Смачна їжа, наступного разу, надіюся, таки впіймаю марципанову мишку. :)  

В ньому просто хочеться гуляти по набережній, чи в старому місті, чи зайти в костел в якому витає щось таке неповторне і таємниче.... Хочеться, нікуди не поспішаючи, посидіти на лавочці на набережній, дивитися як пливе Сян, як переливаються в його воді дні камінчики і рибки...

Do nowego spotkania, Przemyśl !

Початок. Частина 1. Красічин.