23 грудня, 2014

Тістечка пісочні

Нове - це добре забуте старе.
...Ця книжка дісталася мені в обмін на талони за здану макулатуру. Я, працювала і, звісно, макулатуру не мала часу ні збирати, ні здавати  в спеціальному пункті прийому, який працював у синхронному з моїм робочим днем графіком.  Я їх купила у людини для якої макулатура була додатковим заробітком. А потім придбала цю книжечку. Було це у 1986 році. На довгий час ця книжечка була моєю помічницею і порадницею перед святами і вихідними.
А потім у життя прийшли нові тенденції, смаки, уподобання і книжечка залишалася без уваги...

Тісто:
300г борошна
100 г вершкового масла
2-3 ложки сметани
1 столова ложка цукру
Для посипання:
100 г цукру
100 г посічених горіхів.

З борошна, масла і сметани замісити пухке тісто (місити треба довго!!, в автора написано до появи пухирців), поставити в холодне місце на 2 години, потім розкачати, вирізати фігурки, змастити яйцем, вмочити у цукор вимішаний з горіхами і пекти в гарячій духовці (210-220 градусів) протягом 10-15 хвилин.
А, ось, власне і сама книжка :

Смачного !
Ще рецепти з цієї книжки:
Тістечка пісочні з корицею
Коржики з какао
Коржики пісочні з маком
Коржики на амонії

7 коментарів:

  1. В мене теж є така книжка! Вона для мене на вагу золота! Саме по рецепту Дарії я роблю всю дріжджову випічку

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я так само вчилася робити дріжджове тісто по цій книжці.

      Видалити
  2. Такі у нас спогади - книжки за макулатуру... Купилася б так, то мабудь не стала би такою рідною.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Знаєте, Наталю, я дуже часто стикаюся з нотатками ностальгії за радянським союзом, особливо в "одноклассниках". Дивно, але в мене її немає. Без сумніву, в той час було багато хорошого, та й я була молодою і гарною :)))
      Для мене цей час - це час суцільного дефіциту. Пригадую розповіді моєї бабусі про життя в довоєнний час (наша територія тоді входила в Польшу), її розповіді , що у магазинах було все, що душа побажає і продавці були надзвичайно ввічливими і привітними... мені було дуже складно представити собі таке.
      Випускалися масово книжки, згідно планів,а не ті, які були цікавими для читача. В той час у мене назбиралася невеличка бібліотека цікавих мені книжок куплених саме на обмін макулатури, чи через товариство книголюбів, де разом з потрібною книжкою треба було придбати декілька непотрібних.
      Одяг і все інше, також, випускалося згідно плану, а не за потребою споживачів. Щоб придбати гарну і потрібну річ люди змушені були робити різні багатоходівки за принципом "ти мені я тобі". Кому таке суспільство було потрібне? Ото ж воно і розвалилося....

      Видалити
    2. Я полностью согласна и многое помню из жизни в советское время. Но мы же не только вспоминаем покупные возможности, но и то что родные были живы, что-то строилось, что-то праздновалось по-другому, Любая эпоха на равне с плохими событиями имела и хорошие. Я сейчас нахожусь в Украине, меня бесит, что когда я в магазине расплачиваюсь, продавщица не может оторваться от телефона, а туповатое содержание разговора вообще внутри всё заводит, но параллельно с негативами (я, например, на базаре вчера разрыдалась когда увидела, что на АТО собирают, одно дело об это читать в интернете, другое стоять рядом с кем-то у кого родные на войне) - столько тёплых встреч.

      Видалити

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...