11 березня, 2018

Лосось в лимонному соусі

Шматок філе лосося приблизно 500г

Соус:
сік одного невеликого лимона
суміш оливкової і соняшникової олій (по 3 столові ложки)
2 чайні ложечки прованських трав
1 невеликий зубчик часнику
1 кофейна ложечка цукру
1,5 кофейної ложечки солі
чорний мелений перець


Забула купити часник, замінила зеленими листочками часнику, який росте на підвіконнику. )))









В маленьку салатничку висипати сіль, цукор і дрібнесенько порізані листочки часнику. Коли використовую часник зубцями, то витискаю його через часничницю.








Ложечкою добре розтираю сіль, цукор і часник.









Додаю сік лимона, розмішую до повного розчинення солі і цукру.









Додаю трави і перець, перемішую.










Додаю олію, перемішую і залишаю на деякий час поки підготую рибу.







Філе лосося почистити від луски, помити, обсушити. Витягнути пінцетом кісточки.









Рибу покласти у форму для запікання, залити соусом і перевернути шкірою вверх.
Закрити форму плівкою і покласти в холодильник на півгодини маринуватися.







Перевернути рибу. Закрити форму фольгою і поставити в гарячу духовку 180 градусів на 30-40 хвилин запікатися.








На жаль, забула сфотографувати готову страву ((((
 
Дуже спішила подати на стіл !








Смачного !

06 березня, 2018

Айвовий лікер

Якогось холодного осіннього дня поверталася з роботи, як завжди вирішила забігти у магазин прихопити щось на вечерю.

Недалеко від входу в магазин зазвичай виникає невеликий стихійний базарчик на якому дачники і бабусі продають плоди своєї праці.

Одна з таких бабусь продавала айву. По її змерзлій, зсутуленій фігурці було видно, що бізнес не надто процвітає. Коли бачу таких бабусь, стараюся в них купити щось, навіть якщо воно мені не конче потрібне.  Запримітивши її вирішила, що коли вийду з магазину, а бабуся ще буде стояти з айвою, то  куплю  ту айву, хоча навіть не знаю для чого вона мені..

Так і сталося. Вийшовши купила останні 2 кг айви. Якби не моя печія, від варень і цукру, то зварила б айвове варення. Але, зварити і поставити на поличку в шафці не хотілося. Кілька штук використала додаючи до компоту, чаю, і тушкованого м'яса. А що робити  з рештою?
В одному французькому блозі знайшла рецепт айвового лікеру.

Лікер:
1 кг айви
300 г цукру
1 зірочка анісу
1 літр горілки міцності 40-45 градусів.

Айву помити, обсушити, видалити пошкоджені ділянки. Я потерла на грубій терці айву разом зі шкіркою і насінням якраз було 1 кг, пересипала у 3-х літрову банку додала цукор, аніс усе залила горілкою, і закрила звичайною пластиковою кришкою.
Як радить автор у перший тиждень двічі на день струшувала банку. Потім струшувала банку коли не забувала це робити. Десь через тиждень горілка пожовтіла, а айва стала майже коричневою. Банка  стояла у кухонній шафці. Автор радить через місяць процідити через густе сито, або тканину. Я проціджувала майже через два місяці, по тій причині, що забула про нього. Проціджувала через 4 шари марлі, треба було марлю мабуть скласти в 6 шарів, бо коли пляшки постояли, на дно випав осад, але на смак це не вплинуло.
Вийшов дуже смачний.  Пригощала ним друзів і колег по роботі. Дуже усім сподобався.

Дякую автору за чудовий рецепт.
Merci, Françoise !


Джерело рецепту


19 вересня, 2017

Краків-Прага-Дрезден. Частина 3. Дрезден.

Дорога у Дрезден пролягала через Судети. Краєвиди за вікном автобуса чимось нагадували рідні Карпати.




І ось він - Дрезден поки що з вікна автобуса:


Екскурсія історичною частиною міста яка була майже повністю знищена в роки другої світової війни і відбудована заново по фотографіях, описах і кресленнях. Тут мені хочеться сказати тисячу раз"Браво" німцям за те що відновили таку красу ! Браво !  Кілька фотографій з екскурсії:









Складно повірити, але усі ці будинки відбудовані з руїн....

А це гордість дрезденців Церква Богородиці (Фрауенкірхе).
Під час другої світової війни була повністю зруйнована, проте в 1990 році, після падіння берлінскої стіни знайшлася група ентузіастів, яка вирішила відбудувати цю церкву. На її відбудову потрібно було 160 мілліонів доларів.
  Як розповідала нам екскурсовод було проведено за допомогою комп’ютерних технологій імітацію попадання бомби в церкву. Таким чином змогли визначити приблизне розміщення каменів на які розсипалася будова. При відбудові ці камені поклали на ті місця на яких вони були в автентичній церкві. Ці камені видно - вони чорні на фоні білих, сучасних.

Наступний пункт подорожі - Бастай або Саксонська Швейцарія.














 Дальше була дорога додому в Україну.

Наш туристичний колектив був доволі різний і скомплектований з різних регіонів України - були туристи з Хмельниччини, Тернопільщини, Харківщини, Львова і області і ще з якихось інших регіонів судячи по говірці. Багато було сімей в яких доньки чи сини везли своїх радянських батьків у їх першу закордонну подорож з чистими біометричними паспортами. Було приємно спостерігати за їх дивуванням під час проходження україно-польського кордону, коли подав паспорт, митник щось переглянув у комп’ютері, поставив печатку посміхнувся і віддав паспорт. Усе!

Подорож завершилася. 
Багато вражень, багато емоцій, здобуто певний особистий досвід подорожування. Таким маршрутом і способом подорожувала вперше. Для себе зробила висновок, що не буду вибирати саме такий формат,  бо він нагадує прислів’я "галопом по Європах". Але, щонайменше у три міста мені дуже хочеться повернутися. 
Ця подорож - подарунок для мене на день народження, тож побажаю собі і усім хто читає ці рядки -  здійснення мрій і бажань.




18 вересня, 2017

Краків-Прага-Дрезден. Частина 2. Прага.

Початок Краків

Наступним містом нашої подорожі була Прага - Злата Прага, місто неймовірної краси і величі. Так як я була одна, то вирішила записатися на усі факультативні екскурсії, правда, в кінці дня пошкодувала про своє рішення, бо так багато інформації в один день не здатен мозок опрацювати, та ще й після ночі проведеної в автобусі. Між екскурсіями рятувалася смачною празькою кавою. 
Перша екскурсія розпочалася в 7.15. Це було дуже мудре рішення керівників туру, тому що в таку рань більшість більш цивілізованих туристів ще сплять і ми мали змогу оглянути майже порожню від туристів історичну частину.









Карлів міст, потроху підтягуються туристи :


Панорама міста з Празького граду :
Празький град.
Щоб потрапити на територію Празького граду потрібно було постояти у довгенькій черзі і пройти перевірку  металошукачами. На території Празького граду розміщається резиденція діючого Президента Чеської республіки, тому такі міри безпеки цілком виправдані у наш дуже неспокійний час.







Після прогулянки Празьким градом залишалося ще трохи часу до початку наступної екскурсії і наша екскурсовод запропонувала прогулятися  у Вальдштейнський сад, історія якого починається у 1648 році. Нам вистарчило часу подивитися лише невелику його частинку :







Наступною розвагою була прогулянка на кораблі по Влтаві. Там нас чекали краєвиди Златої Праги і шведський стіл .




Остання екскурсія на яку я записалася називалася "Легенди Праги" проводила екскурсію справжній "привид"  і на це є документальне підтвердження:
Дальше нас чекав готель, душ і відпочинок.

Завтра - Дрезден !

Частина 1. Краків.

Частина 3. Дрезден.

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...

Запрошую почитати:

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...