Якогось холодного осіннього дня поверталася з роботи, як завжди вирішила забігти у магазин прихопити щось на вечерю.
Недалеко від входу в магазин зазвичай виникає невеликий стихійний базарчик на якому дачники і бабусі продають плоди своєї праці.
Одна з таких бабусь продавала айву. По її змерзлій, зсутуленій фігурці було видно, що бізнес не надто процвітає. Коли бачу таких бабусь, стараюся в них купити щось, навіть якщо воно мені не конче потрібне. Запримітивши її вирішила, що коли вийду з магазину, а бабуся ще буде стояти з айвою, то куплю ту айву, хоча навіть не знаю для чого вона мені..
Так і сталося. Вийшовши купила останні 2 кг айви. Якби не моя печія, від варень і цукру, то зварила б айвове варення. Але, зварити і поставити на поличку в шафці не хотілося. Кілька штук використала додаючи до компоту, чаю, і тушкованого м'яса. А що робити з рештою?
В одному французькому блозі знайшла рецепт айвового лікеру.
Лікер:
1 кг айви
300 г цукру
1 зірочка анісу
1 літр горілки міцності 40-45 градусів.
Айву помити, обсушити, видалити пошкоджені ділянки. Я потерла на грубій терці айву разом зі шкіркою і насінням якраз було 1 кг, пересипала у 3-х літрову банку додала цукор, аніс усе залила горілкою, і закрила звичайною пластиковою кришкою.
Як радить автор у перший тиждень двічі на день струшувала банку. Потім струшувала банку коли не забувала це робити. Десь через тиждень горілка пожовтіла, а айва стала майже коричневою. Банка стояла у кухонній шафці. Автор радить через місяць процідити через густе сито, або тканину. Я проціджувала майже через два місяці, по тій причині, що забула про нього. Проціджувала через 4 шари марлі, треба було марлю мабуть скласти в 6 шарів, бо коли пляшки постояли, на дно випав осад, але на смак це не вплинуло.
Вийшов дуже смачний. Пригощала ним друзів і колег по роботі. Дуже усім сподобався.
Дякую автору за чудовий рецепт.
Merci, Françoise !
Джерело рецепту
