21 липня, 2014

....

.... болить серце ...

10 липня, 2014

По рецептам друзей-2. "Вишневый клафути"!

Пока еще продают на рынку вишню поспешила испробовать еще один рецепт клафути от Тани.
В этот раз вишни оставила с косточками, а в тесто положила на одну ложку сахара больше.
Получилось очень вкусно ! И вишня, видно, не такая кислая попалась.


Но, мне без косточек понравилось больше .
Приятного апетита ! Bon appétit !
Таня, спасибо-merci  за рецепт !

08 липня, 2014

По рецептам друзей "Вишневый клафути"

В программе "Вишневый клафути" от Тани .


Таня писала, что весь вкус этого блюда в том , чтобы были вишни с косточками, но я все-таки косточки повынимала, ягоды откинула на друшлак, чтобы стек лишний сок.
Наши вишни немного кисловатые для этого блюда, нужны черешни . Присыпала сахаром и вишни и потом сахарной пудрой готовое блюдо...но, оно все-равно слишком кислое, но очень нежное. И, да, вкуснее теплое.
Приятного аппетита !

Таня, спасибо за рецепт !

06 липня, 2014

Закарпаття. Замки. Мукачево.

 У нашому в колективі є традиція: ми організовуємося двічі на рік, на День вчителі і День працівника легкої промисловості, в якусь поїздку. Цього разу було вирішено відвідати Закарпаття. Дорога не близька - 4 години зі Львова до Мукачево.
Виїжджали ми рано о 7-й годині, тому  перша зупинка була на автозаправці, де можна було випити кави. Сервіс на заправці і чистота приємно здивували. Гарний початок !
А ось і перший привал. Приємно, що є спеціально обладнані місця для перепочинку в дорозі. Минулого року, коли я відпочивала закордоном, я дуже захоплювалася, власне, такими стоянками для туристів.
За спогляданням чудових краєвидів Карпат і гірських перевалів, (шкода, що жодна фотографія не вийшла, бо фотографувала через вікно, і сиділа з сонячної сторони) доїхали ми до замку Шенборн.

Дорога до замку вимощена бруківкою і петляє поміж дерев. За розмовами і любуваннями краєвидів прийшли ми до замку Шенборн.
 Замок збудовано з дотриманням певної символіки: у ньому 365 вікон, 52 кімнати і 12 входів ! Збудований він у стилі французького ренесансу, тому часто використовується пострадянскими кінематографістами.
Якщо ви дивилися серіал "Доярка з Хацапетівки-2" то, власне, французький замок, куди потрапила Катя після авіакатастрофи знімали саме тут.
 Камінний зал , дуже цікава люстра, але я такий криворукий фотограф, що люстра на усіх кадрах вийшла нечіткою, а жаль ...люстра "Діаною" називається.

Зараз в цьому замку розміщений санаторій, в інтер'єрі нічого зайвого,  то для фільму  декоратори добре потрудилися, щоб надати йому французького вигляду :)

 На території замку є озеро і сад-парк, по яких, мабуть, приємно поволі гуляти відпочивальникам цього санаторію. Ми ж швиденько пробіглися, щоб оглянути усе, чим знаменита дана місцина :
озеро, що своїми контурами нагадує контур Австро-Угорщини, і парк в якому росте понад 40 видів дерев ! Деяким з них дуже багато років : 
Я ....
 
А добігши до цього місця, зрозуміла, чому усі так спішили, виявляється це "джерело краси". В автобусі було 95% жінок, тому всі швиденько прилаштували у чергу за красою )))) :
і з собою "краси" можна було набрати. Вода, дуже холодна і смачна на смак, я також набрала в маленьку пляшечку, а, раптом, вона справді має чудодійні властивості )))))
Після джерела група розбрелася по парку і замку, і я, через свою цікавість, мало не запізнилася на збір в автобусі (((
 Дальше у нашому маршруті було місто Мукачеве і замок "Паланок".

Ну, ось ми біля підніжжя, до входу в замок повзти 68 метрів вгору. Пишу "повзти", бо саме цей вид пересування відповідав даному моменту - на вулиці неймовірна спека, жодної хмарки на небі, дерева і кущики хоч і ростуть обабіч дороги по якій піднімаємося, але посаджені вони не з тієї сторони звідки світить  щедре закарпатське сонечко !
Ну, ось, нарешті "приповзли" до входу. Долаємо підйомний місток, який у часи небезпеки ставав захисними воротами замку, споглядаємо  захисні мури, рік побудови яких 11 століття !
Піднімаємося на нижню територію замку, там нас зустрічає екскурсовод Оксана , яка назвичайно цікаво і дотепно розповідає всю історію замку, ми уважно-уважно слухаємо, заховавшись у тінь тисячолітнього муру....
Внутрішній двір замку. В глибині двору пам'ятник князю Федору Корятовичу. Князь, який здійснює бажання - для цього треба під ноги йому кинути монету і потриматися за  вказівний палець (натертий до сліпучого блиску !!!)



 На сонечку вся інформація, від нашого чарівного екскурсовода,   благополучно випаровується, ми просто з задоволенням гуляємо, любуємося краєвидами, п'ємо смачну каву, яку готують в малесенькому кафе, дегустуємо закарпатські вина в одному з підвалів замку.....
 

Памятник Ілоні Зріні - тендітній жінці, яка три роки утримувала облогу замку....


 І, ось нарешті Мукачево, затишне провінційне місто, в якому чудово уживаються пам'ятники усіх часів і народів:




І, навіть, єдиний у світі Пам'ятник сажотрусу і чорному коту !
Міська Ратуша :
Тут наша група непомітно поділилася на групки і ми просто гуляли містом.
А в цю кав'ярню забігли на каву з тістечком, боже, яка смакота, я тістечко сфотографувати не встигла :(
Ріка Латориця, на якій стоїть Мукачево. У 1998 році рівень води піднявся до основи постаменту....
І закінчилася наша подорож у католицькому храмі.

Заходимо всередину, а там... а там.... божественні звуки органу....




Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...