06 липня, 2014

Закарпаття. Замки. Мукачево.

 У нашому в колективі є традиція: ми організовуємося двічі на рік, на День вчителі і День працівника легкої промисловості, в якусь поїздку. Цього разу було вирішено відвідати Закарпаття. Дорога не близька - 4 години зі Львова до Мукачево.
Виїжджали ми рано о 7-й годині, тому  перша зупинка була на автозаправці, де можна було випити кави. Сервіс на заправці і чистота приємно здивували. Гарний початок !
А ось і перший привал. Приємно, що є спеціально обладнані місця для перепочинку в дорозі. Минулого року, коли я відпочивала закордоном, я дуже захоплювалася, власне, такими стоянками для туристів.
За спогляданням чудових краєвидів Карпат і гірських перевалів, (шкода, що жодна фотографія не вийшла, бо фотографувала через вікно, і сиділа з сонячної сторони) доїхали ми до замку Шенборн.

Дорога до замку вимощена бруківкою і петляє поміж дерев. За розмовами і любуваннями краєвидів прийшли ми до замку Шенборн.
 Замок збудовано з дотриманням певної символіки: у ньому 365 вікон, 52 кімнати і 12 входів ! Збудований він у стилі французького ренесансу, тому часто використовується пострадянскими кінематографістами.
Якщо ви дивилися серіал "Доярка з Хацапетівки-2" то, власне, французький замок, куди потрапила Катя після авіакатастрофи знімали саме тут.
 Камінний зал , дуже цікава люстра, але я такий криворукий фотограф, що люстра на усіх кадрах вийшла нечіткою, а жаль ...люстра "Діаною" називається.

Зараз в цьому замку розміщений санаторій, в інтер'єрі нічого зайвого,  то для фільму  декоратори добре потрудилися, щоб надати йому французького вигляду :)

 На території замку є озеро і сад-парк, по яких, мабуть, приємно поволі гуляти відпочивальникам цього санаторію. Ми ж швиденько пробіглися, щоб оглянути усе, чим знаменита дана місцина :
озеро, що своїми контурами нагадує контур Австро-Угорщини, і парк в якому росте понад 40 видів дерев ! Деяким з них дуже багато років : 
Я ....
 
А добігши до цього місця, зрозуміла, чому усі так спішили, виявляється це "джерело краси". В автобусі було 95% жінок, тому всі швиденько прилаштували у чергу за красою )))) :
і з собою "краси" можна було набрати. Вода, дуже холодна і смачна на смак, я також набрала в маленьку пляшечку, а, раптом, вона справді має чудодійні властивості )))))
Після джерела група розбрелася по парку і замку, і я, через свою цікавість, мало не запізнилася на збір в автобусі (((
 Дальше у нашому маршруті було місто Мукачеве і замок "Паланок".

Ну, ось ми біля підніжжя, до входу в замок повзти 68 метрів вгору. Пишу "повзти", бо саме цей вид пересування відповідав даному моменту - на вулиці неймовірна спека, жодної хмарки на небі, дерева і кущики хоч і ростуть обабіч дороги по якій піднімаємося, але посаджені вони не з тієї сторони звідки світить  щедре закарпатське сонечко !
Ну, ось, нарешті "приповзли" до входу. Долаємо підйомний місток, який у часи небезпеки ставав захисними воротами замку, споглядаємо  захисні мури, рік побудови яких 11 століття !
Піднімаємося на нижню територію замку, там нас зустрічає екскурсовод Оксана , яка назвичайно цікаво і дотепно розповідає всю історію замку, ми уважно-уважно слухаємо, заховавшись у тінь тисячолітнього муру....
Внутрішній двір замку. В глибині двору пам'ятник князю Федору Корятовичу. Князь, який здійснює бажання - для цього треба під ноги йому кинути монету і потриматися за  вказівний палець (натертий до сліпучого блиску !!!)



 На сонечку вся інформація, від нашого чарівного екскурсовода,   благополучно випаровується, ми просто з задоволенням гуляємо, любуємося краєвидами, п'ємо смачну каву, яку готують в малесенькому кафе, дегустуємо закарпатські вина в одному з підвалів замку.....
 

Памятник Ілоні Зріні - тендітній жінці, яка три роки утримувала облогу замку....


 І, ось нарешті Мукачево, затишне провінційне місто, в якому чудово уживаються пам'ятники усіх часів і народів:




І, навіть, єдиний у світі Пам'ятник сажотрусу і чорному коту !
Міська Ратуша :
Тут наша група непомітно поділилася на групки і ми просто гуляли містом.
А в цю кав'ярню забігли на каву з тістечком, боже, яка смакота, я тістечко сфотографувати не встигла :(
Ріка Латориця, на якій стоїть Мукачево. У 1998 році рівень води піднявся до основи постаменту....
І закінчилася наша подорож у католицькому храмі.

Заходимо всередину, а там... а там.... божественні звуки органу....




7 коментарів:

  1. Танюша, дякую за чудову екскурсію! Скільки в нашій любій Україні чудових місць! І не треба за кордон виїжджати, щоб красою помилуватися

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. В Україні безліч гарних місць, які варто відвідати. Шкода, лише, що багато з них в дуже понищеному стані, і лише тепер, в незалежній Україні поволі відновлюються. В замку Паланок в радянський час було ПТУ ! Представляєш?! Закордоном замки в набагато-набагато кращому стані, за ними там доглядають, зберігають і реставрують автентичні предмети інтер'єру, люди вміють шанувати свою історію на усіх соціальних рівнях...

      Видалити
  2. Чудесная и солнечная прогулка!
    С удовольствием побродила с вами :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Спасибо, Танюша ! Природа там обалденная !

      Видалити
  3. Какая замечательная поездка. Столько всего увидели! Я только была в Трускавцах, к сожалению не была в Карпатах. Спасибо тебе за фото! Много-много интересного и красивого!

    ВідповістиВидалити
  4. Я сегодня между делами делаю забеги в интернет и читаю ваши посты. Только сейчас осознаю как мало знаю Украину, хотя прожила в ней чуть меньше половины жизни. Знаю центральную часть, северную, юг и в детстве Крым, а вот во Львове была лишь в студенчестве и только парочку дней. А Карпаты остаются в мечтах. Спасибо за наводку и информацию, может и в Карапаты когда-то попаду.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Спасибо ! Карпаты и Закарпатье - это удивительно красивые места, как , впрочем, и вся наша Украина. В каждом уголке есть красивые и интересные места.

      Видалити

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...

Запрошую почитати:

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...