10 червня, 2011

Зарваниця

Кожного року, напередодні нашого професійного свята - дня працівників легкої промисловості ми з колективом подорожуємо по різних цікавих місцях. Цього року наш шлях був у Зарваницю - в одну з найбільших святинь Української греко-католицької церкви.

"Становлення Зарваниці народ оповив у легенди, які дійшли до наших днів. Історики підтверджують існування села Зарваниця, що у Тернопільській області, вже у 12 столітті. Перша письмова згадки про село - 1458 рік.

За народними переказами, з появою чудотворної ікони Богоматері пов'язуються початки зародження Зарваниці. Місцина над Стрипою стала надійним прихистком християнства під час лиховісного смерчу монголів на терени Руси-України.

Коли у 1240 році дощенту був зруйнований золотоглавий Київ, ченці понесли, як Боже знамення, терплячи неймовірні випробування, на захід своєї єдиної держави найвищий символ набожності.

Один із київських монахів чудом врятувався від ворожої навали і опинився на галицькому Поділлі в лісах над рікою Стрипою. Зморений довгим і далеким шляхом, він припав до джерела і сердечною молитвою просив Матір Божу, щоб захистила його від ворогів, взявши під свій покров у цій незнаній околиці. Довге скитальство та нестерпний голод так знесилили, що умиротворений налією на допомогоу Богоматері, чернець заснув.


У сні відкрилася перед ним райська місцина: оповита чарівним серпанком долина, погаптована різнобарвними квітами і освітлена дивним сяйвом. В його блиску з'явилася непорочна Мати Божа з двома ангелами, які мали в руках білі лілії.  Чернець клякнув перед Пречистою Дівою Марією. Вона ласкаво подала йому в руки край омофора. Пробудившись, монах побачив чудову долину, оточену віночком густого лісу. Раптом у росяній траві над джерелом чистої води спалахнув небесним промінням образ Пресвятої Діви Марії з малим Ісусом на руках. Чернець пригадав сон і склав поклін Пречистій. Це місце, де зарвав його сон, назвав Зарваницею. Спочатку він встановив хрест, а згодом збудував біля кринички каплицю і примостив у ній ікону Богоматері.

Сюди, почувши про чудо, почали приходити люди і поселятися. З роками у затишному видолинку виросли монастир і селянські обійстя. Так почалася Зарваниця."

Записано зі слів ексурсовода.
Загальний вигляд Зарваницького духовного центру:

Каплиця:
Дзвінниця, справа в ротонді - джерело:
Іконостас:



Архітектура села Зарваниця:








Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...