Ланьцут і Жешув (продовження)

Оглянувши замок у Ланьцуті, ми вирушили в Жешув.
Не можна сказати, що нам надзвичайно пощастило з погодою, бо виїжджали зі Львова під дощем, і всю дорогу до Ланьцута нас супроводжували хмари. Проте Ланьцут зустрів нас сонечком, яке час від часу виглядало із-за хмар. Виїжджали з Ланьцута під дрібний дощик який абсолютно не вплинув на наш настрій. Жешув нас зустрів, також, дрібненьким дощиком, який то припинявся,  то знову розпочинався.
Отак і гуляли то розкривали парасольки, то складали.
Фотоапарат відмовився включатися, проте кілька фотографій все-таки вийшло зробити телефоном.
Наша екскурсовод розповідала нам про місто, про визначні пам’ятки.
Мені воно видалося дуже затишним, компактним, таким, в якому хочеться жити і в яке хочеться повертатися. Проте, ми гуляли в пішохідній зоні, де не було зайвого шуму і гамору, хоча гамір, таки трохи був  від фестивалю "Карпатія". Потрапивши в інший район міста, можливо, були б інші відчуття.
Не може місто, яке себе поважає, не мати площі Ринок, ))) а на площі не може не мати ))) Ратушу:

На фотографії вище площа Ринок, Ратуша і справа сцена фестивалю.
Ще кілька фотографій :

Театр імені Ванди Сємашковей

Дальше просто вулиці і будинки:

Палац Любомирських. Зараз в ньому розміщена судова організація, ми його оглянули тільки ззовні. Для мене цей замок ззовні схожий на Підгорецький, що на Львівщині. Такі мури і рови, і архітектура будівель схожа. Але, тут він збережений, а наш щойно відроджується з руїни в яку перетворився в  радянську епоху.

Тут наша екскурсія містом завершилася.
Дощ не дав насолодитися прогулянкою містом, проте, надіюся, що ще повернусь.

Початок цієї подорожі.