Перемишль і Красічин. Частина 2. Перемишль.

Початок подорожі.

Задоволені від отриманих візуальних, естетичних, інтелектуальних, слухових, запахових, смакових вражень в замку Красічин, нафотографувавшись в різних ракурсах і пейзажах попрямували до Перемишля.
Від Красічина до Перемишля усього 10 кілометрів !
 Місто має складну і довгу історію. Змінювалися володарі, соціальні устрої, держави. Був час коли воно належало одночасно двом державам: за пактом Молотова-Ріббентропа по ріці Сян, яка тече через місто проходив кордон між Третім рейхом і Радянським Союзом.
 1 жовтня 1945 року місто передали Польщі, виселивши з нього українців. Складні і трагічні повороти історії древнього краю....

 

Розпочалася екскурсія від Костелу реформатів. Колись він був оточений оборонним муром з бійницями. Але, після того як були розібрані міські мури  та засипаний рів, рівень ґрунту піднявся і тепер вхід в костел знаходиться нижче вулиці.

 

Вулиця якою прямуємо до головної площі міста - площі Ринок.

 

 

Площа Ринок у Перемишлі має незвичайний вигляд - вона похила! Сама форма площі прямокутна. З трьох сторін збереглася автентична старовинна забудова.

 

Ратуша не як звичайно в центрі площі, а вздовж однієї зі сторін .

 Будинок з куполом - Український дім.

Оглянувши площу йдемо дальше знайомитися з містом,  його визначними пам'ятками і історією

 

 Годинникова вежа - піднявшись на яку ми через циферблат годинника любувалися панорамою міста. Підніматися прийшлося дуже високо, але воно того було варте. 

 

Кафедральний римо-католицький собор 

Панорама міста з замкового парку. 

Замок збудований у 1340 році королем Казимиром Великим. 

Зараз в ньому театральний зал.  

 Інтер'єр однієї з кімнат через яку ми проходили щоб потрапити на вежу з оглядовим майданчиком.

Вид на місто з оглядового майданчика. 

Двір замку. 

Греко-католицька катедра. На жаль була зачинена.

Костел францисканців. Інтер'єр - вражаючий !!!! 

 

 

 

Наше перебування в Перемишлі поступово добігає до завершення.  Прогулянка по набережній Сяну, того самого коли співаємо що "від Сяну до Дону".

 

Завершилася подорож. Місто тихе, затишне, приємне, доглянуте. Не надто багато туристів.  Смачна їжа, наступного разу, надіюся, таки впіймаю марципанову мишку. :)  

В ньому просто хочеться гуляти по набережній, чи в старому місті, чи зайти в костел в якому витає щось таке неповторне і таємниче.... Хочеться, нікуди не поспішаючи, посидіти на лавочці на набережній, дивитися як пливе Сян, як переливаються в його воді дні камінчики і рибки...

Do nowego spotkania, Przemyśl !

Початок. Частина 1. Красічин.

Перемишль і Красічин. Частина 1. Красічин.

Цю подорож запланувала ще два місяці тому і чекала її з нетерпінням. Це була моя перша подорож з біометричним паспортом, тому трохи хвилювалася. Але, кордон пройшли без особливостей, доволі швидко.

Перемишль це старе етнічно-українське місто яке відійшло до Польщі після другої світової війни. Побувати в ньому мріяла, ще тому що в дитинстві часто чула розповіді про нього від своїх рідних.

Програмою туру, який я купила в турагенстві Андреоллі-Тур, було заплановано відвідати замок у селі Красічин, недалеко від Перемишля і, власне, Перемишль.

Від Медики, пропускного прикордонного пункту до Перемишля усього 12 кілометрів, тому не встигнувши вдосталь обмінятися думками зі своїми сусідами по автобусу з приводу проходження кордону за безвізом, як ми опинилися в місті. Проте, першим пунктом був Красічин. Тому, поки що, Перемишль з вікна автобуса:

Минувши місто, направилися в перший пункт призначення: село Красічин, яке налічує біля 500 жителів, проте має старовинний замок  !!  Дорога з віражами, повертає то вправо то вліво,  місцевість горбиста і обабіч казково гарний, зелений весняний ліс.

 

Під тінню столітніх дерев, у супроводі пташиного різноголосся прямуємо до замку. Пташине різноголосся яке нас постійно супроводжувало під час прогулянки територією парку можна почути на відео трохи нижче.

Будівництво  розпочав Станіслав Красицький в 1580 році.  У замка цікава історія, його кільки разів перебудовували у нього змінювалися власники.

Внутрішній двір. На жаль, з вересня 1939 року по червень 1941 року в приміщенні замку знаходилася частина радянської армії яка знищила увесь декор приміщень, вивезла меблі, розграбувала усе майно, сплюндрувала сімейний гробівець в замковій каплиці. Екскурсовод розповідала, що червоноармійці викинули останки князів з мармурових саркофагів і використовували саркофаги як ванни. Дикість !!!!

 

Головний вхід в замок. 

Останнім власником замку був князь Людвік Сапега. Він запровадив традицію при народженні своїх дітей висаджувати дерева в парку. На честь народження синів висаджували дуби, а при народженні доньок липи.

Ще трохи погуляли по парку, полюбувалися більш ніж столітніми деревами, надихалися запаморочливих ароматів бузку і весняний квітів, погодували рибок і качечок в ставку, скуштували кави і сирник "Замковий" вирушили в Перемишль.

Частина 2. Перемишль

  

Лосось в лимонному соусі

Шматок філе лосося приблизно 500г

Соус:
сік одного невеликого лимона
суміш оливкової і соняшникової олій (по 3 столові ложки)
2 чайні ложечки прованських трав
1 невеликий зубчик часнику
1 кофейна ложечка цукру
1,5 кофейної ложечки солі
чорний мелений перець

Забула купити часник, замінила зеленими листочками часнику, який росте на підвіконнику. )))

В маленьку салатничку висипати сіль, цукор і дрібнесенько порізані листочки часнику. Коли використовую часник зубцями, то витискаю його через часничницю.

Ложечкою добре розтираю сіль, цукор і часник.

Додаю сік лимона, розмішую до повного розчинення солі і цукру.

Додаю трави і перець, перемішую.

Додаю олію, перемішую і залишаю на деякий час поки підготую рибу.

Філе лосося почистити від луски, помити, обсушити. Витягнути пінцетом кісточки.

Рибу покласти у форму для запікання, залити соусом і перевернути шкірою вверх.
Закрити форму плівкою і покласти в холодильник на півгодини маринуватися.

Перевернути рибу. Закрити форму фольгою і поставити в гарячу духовку 180 градусів на 30-40 хвилин запікатися.

На жаль, забула сфотографувати готову страву ((((
 
Дуже спішила подати на стіл !

Смачного !