Про час, іноземну мову і нову транспортну систему Львова.

Студіюючи питання з приводу самостійного вивчення іноземної мови натрапила на сайт Николая Замятина. Власне, зачепив мене епіграф сайту: «Научи себя сам – никто другой этого за тебя не сделает, будь он хоть трижды професором каких угодно наук!».  Епіграф видався мені актуальним, адже вивчаю мову скоріше для власного задоволення і, можливо, щоб перевірити саму себе чи можна мову вивчити у зрілому віці. Було б мені років 30-40, можливо, не переймалася питанням самостійного (безплатного) вивчення. Тому, що у 30-ть життя і перспектива застосування знань мови попереду, значить, вкладення коштів для отримання знань є обґрунтованими, у моєму ж випадку це, скоріше за все, втілення у життя своєї дитячої мрії. 

Зайшовши на сайт  і прочитавши матеріали підписалася на розсилання. Люблю я робити підписки, завела, навіть, окрему поштову скриньку, на яку отримую різні розсилання.  Підписалася і на книжку Н.Замятина, яку прочитала на одному диханні. Читається вона легко і невимушено.  Автор детально розповідає при методи і прийоми вивчення мови, і головним акцентом,  у його методиці є слухання – слухання-слухання-слухання-слухання текстів-підкастів. Так, як у мене основною проблемою є розуміння мови на слух, вирішила прислухатися до його порад. Але пан Николай рекомендує слухати по 2-3 години на день. А де ж їх взяти    ці 2-3 години, щоб присвятити слуханню підкастів???

Несподівано, хоча втім, чому несподівано, розмови у львівській пресі про це були уже деякий час, адже  наближається проведення ЄВРО-2012 і у Львові назріла проблема глобальної зміни транспортної системи у місті. І, от, цей час Х настав. З 1-го січня 2012 року Львів перейшов на нову траспортну схему руху. У місті наступив транспортний коллапс!!! Замість 20-30 хвилин добирання до роботи,  мені прийшлося витрачати  годину, а то і більше. Згадалися радянські часи, коли у години пік тролейбуси нагадували бочку з оселедцями, а посадка пасажирів на проміжних зупинках виглядала наче ґроно винограду, яке, згідно французьких правил сервірування, повинно звисати з фруктовниці.

Очікування чергового тролейбусу займає час, поїздка маршруткою, також, тому, що створили радіальні і хордові маршрути, добирання до потрібного місця виглядає наче екскурсійний тур Львовом. І от, заключивши з сином взаємно вигідний договір оренди його МР3 плеєра, вирішила питання 2 годин слухання підкастів. Можливо, мрія почне здійснюватися....

Французьку мову обожнюю за мелодійне звучання, коли  її чую, неважливо де: розмову, підкаст, новини по телевізору, чи просто пісню, у мене покращується настрій, життя набуває веселкових кольорів, душа радісно підстрибує у такт прононсів,   ґрасуванню і ритмічних груп, губи самі по собі розпливаються в усмішці.  

Уявляєте, йде тітка по вулиці: у вухах навушники і усміхається?!