Краків-Прага-Дрезден. Частина 1. Краків.

Одним з найкращих способів відпочинку, які придумали люди, на мій погляд - це подорожі.
От наприкінці своєї відпустки зробила собі подарунок у вигляді подорожі.
Це був тур вихідного дня, тобто подорож розпочиналася у п’ятницю, а закінчувалася в понеділок зранку.
Виїхали зі Львова о 12 годині дня. Кордон перетнули швидко, витративши на всі формальності трошки більше двох годин. Це нам так пощастило! бо останнім часом перетин кордону це багатогодинна епопея.

Першим містом подорожі був Краків.
У Польщі є декілька столиць: Варшава - адміністративна, Закопане - зимова,  душа цієї країни - у Кракові.
Поки чекали екскурсовода була можливість  зробити кілька фото з видом на Віслу і вдалині будівля з червоним дахом палац Вавель :

Потім розпочалася екскурсія.
Характер архітектури цієї вулиці мені нагадав Львів :

Першим пунктом було відвідання замку Вавель.
На фото вверху будівля з червоним дахом  це і є Вавель.

Поки тривала екскурсія у Вавелі, почало смеркати

Вийшли ми з Вавеля вже у майже темряві.
Дальше кілька фотографій вечірнього Кракова:

Екскурсія вже майже закінчилася туристи з нашого автобусу розійшлися по своїх зацікавленнях. Я подорожувала без компанії, то залишилася на площі не відходячи надто далеко від місця збору. Навколо дуже багато вщерть заповнених вуличних кафе, море туристів, шумливе різноголосся і різномов’я....  це було настільки чарівливо і захоплююче, хотілося гуляти і гуляти ..... шкода, що через кілька хвилин ми сядемо в автобус і поїдемо до наступного пункту нашого туру. Але, я сюди ще повернуся, щоб неспішно прогулятися вуличками цього затишного і, чомусь, такого близького за атмосферою міста. До нової зустрічі Краків !

Перше власноруч зняте відео :) не дуже якісне, проте з дуже позитивними емоціями !

Наступним містом нашої подорожі була Прага ...

Частина 2. Прага.

Частина 3. Дрезден.

З 26-ю річницею Незалежності !

 Найкраще свято - 

День Незалежності !

Запорозький марш з фільму "Вогнем і мечем"

Як це було:

Слава Україні !

Ланьцут і Жешув (продовження)

Оглянувши замок у Ланьцуті, ми вирушили в Жешув.
Не можна сказати, що нам надзвичайно пощастило з погодою, бо виїжджали зі Львова під дощем, і всю дорогу до Ланьцута нас супроводжували хмари. Проте Ланьцут зустрів нас сонечком, яке час від часу виглядало із-за хмар. Виїжджали з Ланьцута під дрібний дощик який абсолютно не вплинув на наш настрій. Жешув нас зустрів, також, дрібненьким дощиком, який то припинявся,  то знову розпочинався.
Отак і гуляли то розкривали парасольки, то складали.
Фотоапарат відмовився включатися, проте кілька фотографій все-таки вийшло зробити телефоном.
Наша екскурсовод розповідала нам про місто, про визначні пам’ятки.
Мені воно видалося дуже затишним, компактним, таким, в якому хочеться жити і в яке хочеться повертатися. Проте, ми гуляли в пішохідній зоні, де не було зайвого шуму і гамору, хоча гамір, таки трохи був  від фестивалю "Карпатія". Потрапивши в інший район міста, можливо, були б інші відчуття.
Не може місто, яке себе поважає, не мати площі Ринок, ))) а на площі не може не мати ))) Ратушу:

На фотографії вище площа Ринок, Ратуша і справа сцена фестивалю.
Ще кілька фотографій :

Театр імені Ванди Сємашковей

Дальше просто вулиці і будинки:

Палац Любомирських. Зараз в ньому розміщена судова організація, ми його оглянули тільки ззовні. Для мене цей замок ззовні схожий на Підгорецький, що на Львівщині. Такі мури і рови, і архітектура будівель схожа. Але, тут він збережений, а наш щойно відроджується з руїни в яку перетворився в  радянську епоху.

Тут наша екскурсія містом завершилася.
Дощ не дав насолодитися прогулянкою містом, проте, надіюся, що ще повернусь.

Початок цієї подорожі.

Ланьцут і Жешув

Інколи бувають такі ситуації що хочеться якось себе потішити  і дати своєму організму трохи релаксації після напруженої праці. Останній тиждень був напруженим і дуже довгим, але це завжди так в кінці навчального року.
А ще у п’ятницю отримувала паспорт з візою у консульстві. Глянувши в який була дуже розчарована. Мені відкрили візу на 78 днів і лише на півроку, хоча попередня була піврічна і на 90 днів. Але, менше з тим.
Стара віза дійсна до 23 червня залишаються ще кілька днів щоб скористатися, а, заодно, і трохи розвіятися. На щось грандіозне і довге, ще не час, бо до відпустки ще два тижні, значить, треба коротке, цікаве і бюджетне.
Таким виявився тур одного дня до Ланьцута і Жешува який я придбала у п’ятницю після обіду, а виїзд в суботу о 6 годині ранку )))).
Не буду описувати сумне - переїзд через кордон, який розтягнувся майже на три з половиною години.  Віддаль від Львова до Ланьцута 153 км, які можна здолати не поспішаю і без перешкод за дві години. Але,  не буду про сумне.

Отже, приїхали в Ланьцут для відвідин замку Любомирських та Потоцьких ХІІ ст.
Містечко виявилося дуже приємним, чистим та охайним, добре підлаштованим під туриста, яке зустріло на картою міста з вказівкою усіх пам’яток і цікавих місць.

Ми прямуємо до мети нашого візиту - замку.
Замок оточений, крім фортифікаційних споруд: муру у вигляді пентаграми і сухим глибоким і широким ровом, чудовим старовинним парком . Власне, поки  йшли до входу у замок любувалися віковими деревами.

І ось він замок.

Дальше просто будуть фотографії. Чесно, не запам’ятала усієї інформації яку розповідала екскурсовод. Починаючи з ХІІ століття і до початку ХХ у замку жили і гостювали багато визначних для історії осіб. Історія замку тісно пов’язана з сім’єю графів Потоцьким, замок яких також є у Львові, а ще один з Потоцьких заклав дивовижний парк "Софіївку" в Умані.
 Бачивши перед тим кілька замків на Луарі, мене вразило багатство інтер’єрів цього замку. Це неймовірно, що вони благополучно пережили дві війни і радянський період.

Предмет інтер’єру у формі груші на верхній фотографії -  шафа для одягу, внизу комоди виготовлені французькими майстрами.

 На верхній фотографії венеціанська люстра. Та, втім, майже усі люстри - венеціанські.

Замковий театр на 80 глядачів :

 Апартаменти у східному стилі:

Зимовий сад :

 Кущ рожевих троянд у центрі  фотографії вище пам’ятає останніх господарів замку, йому понад 100 років!
 Ще кілька фотографій парку:

Дальше, ми відвідали возовню і конюшню. Коней тільки два, але дуже гарні і можна замовити прогулянку на екіпажі.
Возовня,  у якій зібрано величезну колекцію різних екіпажів, карет, бричок. На цьому місці, від надмірної праці, мій фотоапарат не витримав навантаження і розрядився....  Шкода... завершився наш візит у возовню, біла екіпажу, який впізнають усі любителі польського кіно :

Фільм "Ва-банк".

Дальше, група пішла обідати, а моя сусідка по автобусу запропонувала подивитися експозицію галереї сакрального мистецтва, яка не входить в обов’язкову програму туру, за що я їй дуже вдячна.
У галереї зібрані ікони, вівтарі і  предмети церковного вжитку з  православних і греко-католицьких  церков тих  сіл, мешканці яких, українці за національністю,  були виселені  в інші місця внаслідок операції "Вісла" і інших спецоперацій в 1945-48 роках.
Ось кілька фотографій зроблених телефоном :

Надіюся, що я сюди ще повернуся....
Дальше ми поїхали в Жешув.
 Продовження буде.