28 травня, 2018

Замосць, Холм. Частина 1. Замосць

Продовжую подорожувати східною Польщею. Цього разу 26.05 в програмі було відвідання міст Замосць і Холм. Це одноденна поїздка, від турагенції Андреоллі-тур. Мені дуже подобаються їхні одноденні авторські маршрути, а ще чудово що у мене є біометричний паспорт і діє безвіз. 

Зі Львова ми прямували на північний-захід милуючись за вікном автобуса пейзажами українського Розточчя, а після перетину кордону польським Розточчям. Розточчя - це природній горбистий масив через який проходить вододіл між Чорним і Балтійським морями. Шкода, що не було можливості зробити фотографії з вікна автобуса, так як вікна у ньому були затемнені, що зручно в сонячний день, але не підходить для фотографування.

Проходження кордону Рава-Руська-Гребенне трохи розчарувало, так як витратили на перехід біля 4-х годин. Тішить те, що за усю подорож це був лише один неприємний момент!
Але, 130 км подолано (віддаль від Львова) і ми в Замості.

 Замосць зустрів нас біля Львівської брами, та, втім, де він міг нас зустріти коли ми їхали зі Львова :) .  Справа мури оборонного бастіону, зліва Костел Благовіщення Діви Марії. Збудований в 1685 році   монахами-францисканцями. Був на той час найвищим і найбільшим храмом у місті. За своє життя костел мав складну історію і різне використання: костел, військовий магазин,  госпіталь, військова казарма, Рада графства, Музей кіно, Художнє училище. в 1993 році його викупив орден монахів-францисканців, які проводять його відновлення і реконструкцію.
 


Костел святого Миколая.















Кілька фото міського пейзажу :) Зліва елегантний 4-х поверховий будинок збудований 1910-11 роках в якому вперше в історії Замості було проведене центральне опалення тому містяни називають його "централька". Внизу колишній монастир і костел сестер-кларисок. Зараз музична школа і концертний зал.




Фонтани на площі Водний ринок - рай для дітей в жаркий день.










 

Площа Водний ринок  з іншого ракурсу.
У Замості є три площі ринок : Великий ринок, Водний ринок і Сольний ринок.














 
Площа Великий ринок. Вона не просто велика, вона величезна 100х100 метрів в обрамленні з різнокольорових будиночків.








 

 
 
Ратуша збудована в 16 столітті. Використовується за своїм первинним призначенням - тут працює міський уряд, а на першому поверсі  зліва знаходиться інформаційний центр для туристів.
  
З 25 по 27 травня в місті проходив фестиваль "Штурм фортеці Замосць" тому ми часто зустрічали різних історичних персонажів.




















Памя'тник засновнику міста Яну Замойському, за пам'ятником палац Замойських. 
Місто  було побудоване у чистому полі італійським архітектором за  рекордно короткий термін - 20 років. Якщо подивитися на план міста то своїми обрисами і розміщенням будинків, вулиць, бастіонів нагадує людське тіло - таким має бути планування ідеального міста, і саме таким його хотів бачити його засновник. А ще він хотів щоб його місто за архітектурою, за надійністю і могутністю оборонних споруд перевершило Краків  який він дстрашенно не любив! В полудень на вежі Ратуші сурмить сурмач і сурмить він лише на три сторони світу, оминаючи сторону Кракова така сильна неприязнь була у Яна до нього.  Сучасним мером міста є нащадок його засновника - Мартін Замойський . 

Синагога збудована 1610-1620 роках.
У березні 1871 року у місті Замосць у єврейській родині народилася Роза Люксембург.







Ще кілька міських пейзажів :

 
Площа Ринок Сольний 

Міський пейзаж. 

 
 Внутрішні інтер'єри Катедрального собору
 

Сонячний годинник у дворі Катедри. Звірили свої гаджети - усе правильно 12.30 :)



Брама Щебреська. Збудована 1603-1605 роках. Зараз в ній розміщений джаз клуб "Кощ" . 








Старе місто гарне своєю архітектурою, сакральними спорудами з вишуканою архітектурою і багатими внутрішніми інтер'єрами, дуже компактне.  Після оглядин більшості архітектурних перлин  міста у групи був час на особисті прогулянки і обід.
У цій подорожі моєю метою було не тільки розглядання пам'яток архітектури, але і дуже важлива зустріч.



14 травня, 2018

Перемишль і Красічин. Частина 2. Перемишль.

Початок подорожі.

Задоволені від отриманих візуальних, естетичних, інтелектуальних, слухових, запахових, смакових вражень в замку Красічин, нафотографувавшись в різних ракурсах і пейзажах попрямували до Перемишля.
Від Красічина до Перемишля усього 10 кілометрів !
 Місто має складну і довгу історію. Змінювалися володарі, соціальні устрої, держави. Був час коли воно належало одночасно двом державам: за пактом Молотова-Ріббентропа по ріці Сян, яка тече через місто проходив кордон між Третім рейхом і Радянським Союзом.
 1 жовтня 1945 року місто передали Польщі, виселивши з нього українців. Складні і трагічні повороти історії древнього краю....
 
Розпочалася екскурсія від Костелу реформатів. Колись він був оточений оборонним муром з бійницями. Але, після того як були розібрані міські мури  та засипаний рів, рівень ґрунту піднявся і тепер вхід в костел знаходиться нижче вулиці.













 
Вулиця якою прямуємо до головної площі міста - площі Ринок.

















 

















 
Площа Ринок у Перемишлі має незвичайний вигляд - вона похила! Сама форма площі прямокутна. З трьох сторін збереглася автентична старовинна забудова.















 

Ратуша не як звичайно в центрі площі, а вздовж однієї зі сторін .







 Будинок з куполом - Український дім.



Оглянувши площу йдемо дальше знайомитися з містом,  його визначними пам'ятками і історією













 
 Годинникова вежа - піднявшись на яку ми через циферблат годинника любувалися панорамою міста. Підніматися прийшлося дуже високо, але воно того було варте. 















 

Кафедральний римо-католицький собор 


Панорама міста з замкового парку. 

Замок збудований у 1340 році королем Казимиром Великим. 
Зараз в ньому театральний зал.  


 Інтер'єр однієї з кімнат через яку ми проходили щоб потрапити на вежу з оглядовим майданчиком.

Вид на місто з оглядового майданчика. 

Двір замку. 

Греко-католицька катедра. На жаль була зачинена.




















Костел францисканців. Інтер'єр - вражаючий !!!! 







































 

 


Наше перебування в Перемишлі поступово добігає до завершення.  Прогулянка по набережній Сяну, того самого коли співаємо що "від Сяну до Дону".

 
Завершилася подорож. Місто тихе, затишне, приємне, доглянуте. Не надто багато туристів.  Смачна їжа, наступного разу, надіюся, таки впіймаю марципанову мишку. :)  
В ньому просто хочеться гуляти по набережній, чи в старому місті, чи зайти в костел в якому витає щось таке неповторне і таємниче.... Хочеться, нікуди не поспішаючи, посидіти на лавочці на набережній, дивитися як пливе Сян, як переливаються в його воді дні камінчики і рибки...

Do nowego spotkania, Przemyśl !



13 травня, 2018

Перемишль і Красічин. Частина 1. Красічин.

Цю подорож запланувала ще два місяці тому і чекала її з нетерпінням. Це була моя перша подорож з біометричним паспортом, тому трохи хвилювалася. Але, кордон пройшли без особливостей, доволі швидко.
Перемишль це старе етнічно-українське місто яке відійшло до Польщі після другої світової війни. Побувати в ньому мріяла, ще тому що в дитинстві часто чула розповіді про нього від своїх рідних.
Програмою туру, який я купила в турагенстві Андреоллі-Тур, було заплановано відвідати замок у селі Красічин, недалеко від Перемишля і, власне, Перемишль.
Від Медики, пропускного прикордонного пункту до Перемишля усього 12 кілометрів, тому не встигнувши вдосталь обмінятися думками зі своїми сусідами по автобусу з приводу проходження кордону за безвізом, як ми опинилися в місті. Проте, першим пунктом був Красічин. Тому, поки що, Перемишль з вікна автобуса:






















Минувши місто, направилися в перший пункт призначення: село Красічин, яке налічує біля 500 жителів, проте має старовинний замок  !!  Дорога з віражами, повертає то вправо то вліво,  місцевість горбиста і обабіч казково гарний, зелений весняний ліс.







 


Під тінню столітніх дерев, у супроводі пташиного різноголосся прямуємо до замку. Пташине різноголосся яке нас постійно супроводжувало під час прогулянки територією парку можна почути на відео трохи нижче.






Будівництво  розпочав Станіслав Красицький в 1580 році.  У замка цікава історія, його кільки разів перебудовували у нього змінювалися власники.
Внутрішній двір. На жаль, з вересня 1939 року по червень 1941 року в приміщенні замку знаходилася частина радянської армії яка знищила увесь декор приміщень, вивезла меблі, розграбувала усе майно, сплюндрувала сімейний гробівець в замковій каплиці. Екскурсовод розповідала, що червоноармійці викинули останки князів з мармурових саркофагів і використовували саркофаги як ванни. Дикість !!!!





















Головний вхід в замок. 

















Останнім власником замку був князь Людвік Сапега. Він запровадив традицію при народженні своїх дітей висаджувати дерева в парку. На честь народження синів висаджували дуби, а при народженні доньок липи.






Ще трохи погуляли по парку, полюбувалися більш ніж столітніми деревами, надихалися запаморочливих ароматів бузку і весняний квітів, погодували рибок і качечок в ставку, скуштували кави і сирник "Замковий" вирушили в Перемишль.

Частина 2. Перемишль

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...